Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (18) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Гулеватий С$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 26 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Захарченко Т. Ф. Порівняльне визначення радіочутливості до йоду-131 активності NK-клітин у хворих на тиреоїдний рак залежно від віку та наявності віддалених метастазів [Електронний ресурс] / Т. Ф. Захарченко, Г. А. Замотаєва, С. В. Гулеватий // Український радіологічний журнал. - 2013. - Т. 21, Вип. 4. - С. 414-419. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2013_21_4_8 Мета роботи - визначити вплив радіойодотерапії (РЙТ) на цитотоксичну активність NK-клітин у хворих на диференційований рак щитоподібної залози (ДРЩЗ) залежно від віку та наявності віддалених метастазів. Досліджено активність NK-клітин у прооперованих хворих на ДРЩЗ. Враховуючи вік, сформовано 3 порівняні групи хворих. Першу групу, дітей і підлітків, склали 24 хворих віком 13 - 18 років, другу - 42 пацієнти віком 19 - 39 років, третю групу - 37 хворих старшого віку, від 40 до 71 року. Залежність функції NK-клітин від наявності віддалених метастазів досліджено у хворих віком 19 - 39 років, які були розподілені на дві групи: 26 хворих без віддалених метастазів (середня кількість курсів РЙТ - 1,3 +- 0,2), і 23 хворих із віддаленими метастазами (середня кількість курсів РЙТ - 6,7 +- 0,6). Дослідження проводили напередодні прийому Na131I і через 6 діб після РЙТ. Активність NK-клітин визначено за допомогою цитотоксичного методу. Показник оцінено за допомогою спектрофотометрії. Визначення активності NK-клітин у різних вікових групах виявило найнижчі показники у хворих на ДРЩЗ старшого віку як до, так і після курсу РЙТ. Ступінь зниження активності NK-клітин у хворих на ДРЩЗ через 6 діб після РЙТ в порівнянні з вихідним значенням був найбільшим у групі дітей і підлітків. У молодих хворих із віддаленими метастазами ДРЩЗ активність NK-клітин до і після курсу РЙТ була нижчою, ніж у молодих осіб без віддалених метастазів. Зроблено висновки, що істотне зниження активності NK-клітин через 6 діб після РЙТ у дітей і підлітків, а також пацієнтів старшого віку, хворих на ДРЩЗ, свідчить про радіочутливість функціональної здатності цих клітин. Результат дії радіойоду на активність NK-клітин залежить від віку та наявності віддалених метастазів. Для визначення строків відновлення порушеного показника доречно визначити активність NK-клітин у динаміці. | |||
| 2. | 
Воскобойник Л. Г. Взаємозв'язок між наявністю генетичних порушень та інвазійними властивостями папілярних карцином щитоподібної залози [Електронний ресурс] / Л. Г. Воскобойник, Т. І. Богданова, С. В. Гулеватий, М. Д. Тронько // Доповiдi Національної академії наук України. - 2010. - № 12. - С. 171-177. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2010_12_31 Досліджено взаємозв'язок між наявністю генетичних порушень і фенотипом папілярних карцином (ПК) щитоподібної залози. Встановлено, що ПК з індукцією реаранжованих онкогенів RET/PTC | |||
| 3. |
Гулеватий С. В. Результати лікування віддалених метастазів у легені в пацієнтів з папілярною карциномою щитоподібної залози [Електронний ресурс] / С. В. Гулеватий, Т. К. Совенко, Л. Г. Воскобійник, В. В. Марков // Український радіологічний журнал. - 2013. - Т. 21, Вип. 3. - С. 312-313. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2013_21_3_10 Зазначено, що "післячорнобильські" тиреоїдні карциноми є об'єктом численних досліджень. Разом із тим дані про ефективність їх лікування, наприклад, випадки з віддаленими метастазами в легені, є практично відсутніми. Оцінено результати лікування папілярної карциноми щитовидної залози (ПК ЩЗ) із наявністю віддалених метастазів в легені (159 випадків). Встановлено, що ефективність лікування легеневих метастазів ПК ЩЗ є досить високою - повна ремісія захворювання має місце більш ніж у 60 % хворих незалежно від їх віку та факту радіаційного опромінення. | |||
| 4. |
Зелінська Г. В. Цитологічні досягнення у прогнозуванні радіойодорезистентності папілярного раку щитоподібної залози в допомогу радіологам [Електронний ресурс] / Г. В. Зелінська, В. В. Марков, Г. М. Кулініченко, С. В. Гулеватий, Г. Я. Устименко, Є. О. Моторний // Український радіологічний журнал. - 2013. - Т. 21, Вип. 3. - С. 313-315. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2013_21_3_11 Наведено нові цитологічні методи доопераційного прогнозування радіойодрезистентності метастазів папілярного раку щитоподібної залози за допомогою виявлення іммуноцитохімічних маркерів у пункційному матеріалі. Визначення цитокератину-17 здійснено в пунктатах первинних папілярних карцином і надає можливість прогнозувати ймовірність появи радіойодрезистентних метастазів. Визначення тиреоїдної пероксидази проведено в пунктатах метастазів, виявлених в післяопераційному періоді, що надає можливість визначити статус цих метастазів по відношенню до радіойоду ще до його використання. Це надасть можливість клініцистам вибрати правильну тактику лікування (радіойодтерапія або хірургічне видалення метастазу). | |||
| 5. |
Лучицький Є. В. Функціональний стан гіпофізарно-статевої системи у чоловіків, хворих на рак щитоподібної залози [Електронний ресурс] / Є. В. Лучицький, Г. А. Зубкова, В. Є. Лучицький, В. М. Рибальченко, В. О. Бондаренко, В. В. Марков, С. В. Гулеватий, Ж. С. Співак // Український радіологічний журнал. - 2013. - Т. 21, Вип. 3. - С. 325-327. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2013_21_3_17 Зазначено, що рак щитоподібної залози (РЩЗ) є однією з найбільш поширених онкопатологій органів ендокринної системи. Серед чоловічого населення України РЩЗ переважно діагностується у віковій групі старше 25 років, яка вважається найбільш репродуктивно активною. Результати проведеного дослідження рівнів гіпофізарних і статевих гормонів свідчать про можливість порушення функціонального стану гіпофізарно-статевої системи у чоловіків, хворих на РЩЗ і розвитку у них синдрому андрогенодефіциту. Необхідні подальші дослідження на більш репрезентативних групах пацієнтів з проведенням функціональних тестів для визначення механізмів розвитку виявлених порушень. | |||
| 6. | 
Захарченко Т. Ф. Динаміка активності натуральних кілерних клітин у хворих на рак щитоподібної залози різних вікових груп після радіойодотерапії [Електронний ресурс] / Т. Ф. Захарченко, Г. А. Замотаєва, С. В. Гулеватий, Д. О. Джужа // Ендокринологія. - 2013. - Т. 18, № 1. - С. 9-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2013_1_4 Досліджено вікову залежність активності натуральних кілерних (NK) клітин у прооперованих хворих на диференційований рак щитовидної залози (ДРЩЗ) без віддалених метастазів напередодні та через 6 діб, 1, 3 та 6 місяців після курсу радіойодотерапії (РЙТ). До 1-ої групи увійшли 26 молодих пацієнтів, середній вік яких становив 28,6±1,1 року. Групу 2 склали 33 хворих старшого віку (середній вік - 52,6±1,5 року). Більшість хворих обох груп одержали 1 - 2 курси РЙТ. Активність NK-клітин визначали у цитотоксичному тесті. Оцінювання реакції проводили з використанням спектрофотометрії. Було виявлено, що в 1-ій групі активність NK-клітин протягом 3-х місяців після РЙТ не має істотних відмінностей у порівнянні з вихідним значенням, а через 6 місяців – збільшується, що відрізняє динаміку активності NK-клітин після РЙТ у хворих 2-ої групи, у яких вона знижена в усі терміни після РЙТ у порівнянні з вихідним значенням. У хворих 2-ої групи активність NK-клітин значно нижча, ніж у хворих 1-ої групи, що свідчить про вікову залежність показника, а також про нижчий рівень захисних можливостей NK-клітин.Исследовали возрастную зависимость активности NK-клеток у прооперированных больных дифференцированным раком щитовидной железы (ДРЩЖ) без отдаленных метастазов накануне и через 6 суток, 1, 3 и 6 месяцев после курса радиойодтерапии (РЙТ). В 1-ую группу вошли 26 молодых пациентов, средний возраст которых был 28,6±1,1 года. Группу 2 составили 33 больных старшего возраста (средний возраст - 52,6±1,5 года). Большинство больных обеих групп получили 1 - 2 курса РЙТ. Активность NK-клеток определяли в цитотоксическом тесте. Оценку реакции проводили с использованием спектрофотометрии. Было выявлено, что в 1-ой группе активность NK-клеток в течение 3-х месяцев после РЙТ не имеет существенного отличия относительно исходного значения, через 6 месяцев показатель повышается, что отличает динамику активности NK-клеток после РЙТ у больных 2-ой группы, у которых она снижена во все сроки после РЙТ. У больных 2-ой группы динамика активности NK-клеток значительно ниже, чем у больных 1-ой группы, что свидетельствует о возрастной зависимости показателя, а также о более низком уровне защитных возможностей NK-клеток.The authors were studying the age dependence of NK-cell activity in patients operated on for a differentiated thyroid cancer without distant metastases before and after 6 days, 1, 3, and 6 months of a radioiodine therapy (RIT) course. Group 1 included26 young patients aged 28.6 + 1.1 years on average. Group 2 comprised 33 elderly patients aged 52.6 + 1.5 years. Most patients in both groups received 1-2 RIT courses. NK-cell activity was determined by a cytotoxic test using spectrophotometry. There wasno significant difference in NK-cell activity in patients of group 1 after 3 months of RIT in relation to initial value. After 6 months, the rate was restored, which distinguishes the dynamics of NK-cell activity after RIT in patients of group 2, for which this rate was decreased for all periods after RIT compared to initial value. In patients of group 2 the dynamics of NK-cell activity was much lower than in group 1, suggesting an age dependence of the rate, as well as a more significant decrease in NK-cell protective features for fighting the disease and its complications. | |||
| 7. |
Тронько М. Д. Діагностика та радіонуклідне лікування тиреоїдного раку у хворих молодого віку [Електронний ресурс] / М. Д. Тронько, С. В. Гулеватий, Т. К. Совенко, С. І. Матящук, В. В. Марков, Ю. М. Божок, Г. В. Зелінська // Ендокринологія. - 2013. - Т. 18, № 2. - С. 5-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2013_18_2_3 Наведено результати післяопераційної радіойодтерапії та радіойоддіагностики трьох груп обстежених: 1944-х осіб молодого віку 1968 - 1986 рр. народження; 306-ти молодих людей, які народились після 1986 р.; 550-ти дорослих людей, народжених до 1968 р. У третини кожної з вікових груп виявлено метастази в лімфатичні вузли шиї, у 191-го хворого (6,8 %) – віддалені метастази в легені. Проведене діагностичне сканування та повторні курси радіойодтерапії надали змогу в 86 - 74,2 % випадків досягти повної ремісі.Представлены результаты послеоперационной радиойодтерапии и радиойоддиагностики трех возрастных групп обследованных: 1944-х лиц молодого возраста 1968 - 1986 гг. рождения; 306-ти молодых людей, которые родились после 1986 г.; 550-ти взрослых, рожденных до 1968 г. У трети каждой из возрастных группы обнаружены метастазы рака в лимфатические узлы шеи, у 191-го больного (6,8 %) – отдаленные метастазы в легкие. Проведенное диагностическое сканирование и повторные курсы радиойодтерапии дали возможность в 86 - 74,2 % случаев добиться полной ремиссии заболевания.The authors present the results of postoperative radioiodine therapy and radioiodine diagnosis for three groups of subjects under study: 1944 young subjects born in 1968 - 1986; 306 patients born after 1986 and 550 adults born before 1968. One third ofeach of the age groups had metastases to neck lymph nodes; 191 patients (6.8 %) had distant metastases to lungs. A diagnostic scanning and repeated courses of radioiodine therapy allowed to achieve a complete remission in 86.0 - 74.2 % of cases. | |||
| 8. |
Гулеватий С. В. Лікування віддалених метастазів папілярної карциноми щитоподібної залози [Електронний ресурс] / С. В. Гулеватий, Т. К. Совенко, В. В. Марков, І. П. Волинець // Ендокринологія. - 2014. - Т. 19, № 4. - С. 289-290. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2014_19_4_36 | |||
| 9. |
Зелінська Г. В. Цитоморфологічні та імуноцитохімічні особливості радіойодрезистентних метастазів папілярного раку щитоподібної залози [Електронний ресурс] / Г. В. Зелінська, С. В. Гулеватий, Є. О. Моторний, Г. М. Кулініченко, Г. Я. Устименко // Ендокринологія. - 2014. - Т. 19, № 4. - С. 298-299. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2014_19_4_50 Проведено сравнительное цитоморфологическое исследование первичных папиллярных карцином щитовидной железы и их радиойодрезистентных (РЙРМ) и радиойодчувствительных (РЙЧМ) метастазов. Цитоморфологические характеристики первичных карцином и их метастазов не имели значительных отличий. В то же время показано, что цитологические характеристики клеток группы пациентов с РЙРМ значительно отличаются от группы с РЙЧМ. Цитоморфология клеток и содержание тиреоидной пероксидазы является отображением их дифференцировки и способности к связыванию радиойода. Исследования не показали значительной разницы в экспрессии маркера пролиферативной активности клеток - Ki-67 в РЙРМ по сравнению с общей группой папиллярных карцином. | |||
| 10. |
Лучицький В. Є. Cтан репродуктивної функції та гіпоталамо-гіпофізарно-статевої системи у чоловіків із вперше діагностованим раком щитовидної залози та після тиреоїдектомії [Електронний ресурс] / В. Є. Лучицький, Г. А. Зубкова, Є. В. Лучицький, В. М. Рибальченко, С. В. Гулеватий, І. І. Складанна, В. О. Бондаренко // Ендокринологія. - 2014. - Т. 19, № 4. - С. 318-319. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2014_19_4_86 | |||
| 11. |
Совенко Т. К. Cупресивна терапія левотироксином після тотальної тиреоїдектомії та радіойодтерапії [Електронний ресурс] / Т. К. Совенко, С. В. Гулеватий, В. А. Олійник, В. М. Клочкова, І. П. Волинець // Ендокринологія. - 2014. - Т. 19, № 4. - С. 351. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2014_19_4_139 | |||
| 12. |
Замотаєва Г. А. Вплив радіойодотерапії на імунофенотип лімфоцитів периферичної крові хворих на рак щитоподібної залози різного віку [Електронний ресурс] / Г. А. Замотаєва, Ф. В. Фільчаков, Н. М. Степура, К. С. Шуміліна, С. В. Гулеватий, С. М. Кукушкіна, М. Д. Тронько // Український радіологічний журнал. - 2015. - Т. 23, вип. 2. - С. 131-134. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2015_23_2_38 | |||
| 13. |
Захарченко Т. Ф. Функція NK-клітин та нейтрофілів після радіойодотерапії у дітей та підлітків, хворих на диференційований рак щитоподібної залози, залежно від наявності легеневих метастазів [Електронний ресурс] / Т. Ф. Захарченко, Г. А. Замотаєва, С. В. Гулеватий // Український радіологічний журнал. - 2015. - Т. 23, вип. 2. - С. 170-173. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2015_23_2_51 | |||
| 14. |
Лучицький Є. В. Стан гіпофізарно-статевої системи та морфофункціональні показники сперми у чоловіків, хворих на рак щитоподібної залози, в динаміці лікування [Електронний ресурс] / Є. В. Лучицький, В. Є. Лучицький, Г. А. Зубкова, В. М. Рибальченко, С. В. Гулеватий, І. І. Складанна, В. В. Марков // Український радіологічний журнал. - 2015. - Т. 23, вип. 3. - С. 86-90. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2015_23_3_20 Обследован 21 больной раком щитовидной железы (РЩЖ). Больным проведено лечение радиоактивным йодом. Полученные результаты свидетельствуют о развитии транзиторных нарушений функционирования гипофизарно-половой системы (ГПС) у мужчин, больных РЩЖ, у части пациентов с признаками субклинического андрогенодефицита. После 1-го курса радиойодтерапии наблюдали разные варианты нарушений морфофункциональных показателей спермы. Необходимы дальнейшие исследования на большем количестве пациентов для уточнення влияния радиойодтерапии на функциональное состояние ГПС и репродуктивную функцию мужчин, больных РЩЖ. | |||
| 15. | 
Захарченко Т. Ф. Динамiка показникiв активностi уродженого iмунiтету у хворих iз вiддаленими метастазами диференцiйованого раку щитовидної залози пiсля радiойодотерапiї рiзних вiкових груп [Електронний ресурс] / Т. Ф. Захарченко, Г. А. Замотаєва, С. В. Гулеватий, I. П. Волинець, Д. О. Джужа // Проблеми ендокринної патології. - 2015. - № 2. - С. 35-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pep_2015_2_7 | |||
| 16. |
Захарченко Т. Ф. Кумулятивний вплив радіойоду на функціональну активність NK-клітин та нейтрофілів у хворих з віддаленими метастазами диференційованого раку щитоподібної залозив [Електронний ресурс] / Т. Ф. Захарченко, С. В. Гулеватий, І. П. Волинець // Український радіологічний журнал. - 2016. - Т. 24, вип. 2. - С. 30-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2016_24_2_8 Визначено функцію показників уродженого імунітету у хворих на диференційований рак щитоподібної залози з віддаленими легеневими метастазами молодого і старшого віку, що одержали до 5 курсів радіойодотерапії (РЙТ), а також 5 і більше курсів РЙТ. Виявлено, що цитотоксична активність NK-клітин і метаболічна активність нейтрофілів (НФ) крові у пацієнтів залежить від кумулятивної активності радіойоду. Зі збільшенням кількості курсів РЙТ активність NK-кліток і НФ знижується. Метаболічна активність НФ більшою мірою знижується у хворих старшого віку. | |||
| 17. |
Лучицький Є. В. Рівні гонадотропних і статевих гормонів у чоловіків, хворих на рак щитоподібної залози, в динаміці лікування [Електронний ресурс] / Є. В. Лучицький, В. Є. Лучицький, Г. А. Зубкова, В. М. Рибальченко, І. І. Складанна, С. В. Гулеватий, І. П. Волинець // Ендокринологія. - 2016. - Т. 21, № 2. - С. 125-130. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2016_21_2_7 Мета дослідження - вивчення стану гіпофізарно-статевої системи у чоловіків, хворих на рак щитовидної залози (РЩЗ), на різних етапах лікування. Обстежено 24 чоловіки репродуктивного віку (21 - 40 років), хворих на РЩЗ, і 26 практично здорових чоловіків (віком 20 - 45 років). Усім обстеженим проводилося визначення концентрації загального та вільного тестостерону (Тзаг., Тв.), лютропіну (ЛГ), фолітропіну (ФСГ), естрадіолу (Е2) та пролактину (ПРЛ), сексстероїдзв'язувального глобуліну (ССЗГ), антиспермальних антитіл (Ас/ат) у сироватці крові. Хворих на РЩЗ обстежували перед тиреоїдектомією, через один місяць після її проведення (перед застосуванням радіойодтерапії, в стані гіпотиреозу) та через 4 та 12 місяців після першого курсу радіойодтерапії. Рівень гормонів визначали імуноферментним методом (аналізатор Stat Fax 3200) стандартними наборами фірми DRG. Результати. Середні концентрації Тзаг., Тв. у крові у чоловіків із РЩЗ перед лікуванням, через 4 та 12 місяців після першого курсу радіойодтерапії вірогідно не відрізнялися від показників у контрольній групі, а середній рівень Е2 був вірогідно підвищеним. Середні рівні ФСГ були вірогідно підвищеними у чоловіків із РЩЗ через чотири місяці після першого курсу радіойодтерапії, але через 12 місяців були нижчими, ніж у контрольній групі та групі пацієнтів через чотири місяці. Середні показники ЛГ у пацієнтів після першого курсу радіойодтерапії вірогідно не змінювалися. У чоловіків із РЩЗ були вірогідно підвищеними середні рівні Ас/ат через 4 та 12 місяців після першого курсу радіойодтерапії.Цель исследования - изучить состояние гипофизарно-половой системы у мужчин, больных раком щитовидной железы, на разных этапах лечения Материалы и методы. Обследованы 24 мужчин репродуктивного возраста (21 - 40 лет), больные раком щитовидной железы, и 26 условно здоровых мужчин (20 - 45 лет). У всех обследованных определяли концентрацию общего и свободного тестостерона, эстрадиола, лютропина, фолитропина, пролактина, сексстероидсвязывающего глобулина, антиспермальных антител в сыворотке крови. Больных раком щитовидной железы обследовали до тиреоидэктомиичерез 1 месяц после ее проведения (перед курсом радиойодтерапии в состоянии гипотиреоза), через 4 и 12 месяцев после лечения радиойодом. Уровень гормонов определяли иммуноферментным методом (анализатор Stat Fax 3200) стандартными наборами фирмы DRG. Результаты. Средние концентрации общего и свободного тестостерона у мужчин с раком щитовидной железы до лечения и через 4 месяца после первого курса радиойодтерапии достоверно не отличались от показателей контрольной группы, а средний уровень эстрадиола был достоверно повышенным. Через 12 месяцев после первогого курса радиойодтерапии средние показатели общего, свободного тестостерона и эстрадиола достоверно не отличались от показателей контрольной группы. Уровень ФСГ был достоверно повышенным у мужчин с раком щитовидной железы через 4 месяца после 1-го курса радиойодтерапии, но через 12месяцев достоверно ниже по сравнению с показателями контрольной группы и группы пациентов через 4 месяца после радиойодтерапии. Средние показатели ЛГ у обследованных после первого курса радиойодтерапии достоверно не изменялись. Уровни антиспермальных антител были достоверно повышенными через 4 и 12 месяцев после первого курса радиойодтерапии.Aim is to study the status of pituitary-gonadal axis in men with thyroid cancer at different stages of treatment. Materials and methods. 24 men of reproductive age (21 to 40 years) with thyroid cancer and 26 virtually healthy men aged from 20 to 45 years have been followed up. The following indices were tested for all study subjects: concentration of total and free testosterone (T total, T free), LH, FSH, estradiol and prolactin, sex steroid-binding globulin, antispermatic antibodies (As/Ab) in bloodserum. The patients with thyroid cancer were examined before thyroidectomy, in one month after it (prior to radiotherapy, under condition of hypothyroidism), and in 4 and 12 months after one course of radioiodine therapy. Hormones' levels were tested by the immunoenzymic method (analyzer Stat Fax 3200) using standard kits from DRG Firm. Results. Mean blood concentrations of total and free testosterone in men with thyroid cancer before treatment, in 4 and 12 months after 1 course of radioiodine therapy did not significantly differ from indices of the control group, while mean level of estradiol was significantly increased. Mean levels of total and free testosterone and estradiol were not significantly differed from controls in 12 months after 1 course of therapy. FSH level were significantly increased in men with thyroid cancer in 4 months after 1 course of radioiodine therapy, but it was significantly lower than in the control group and in the patient group in 4 months after radiotherapy. Mean LH indices in study patients in one course after radioiodine therapy did not significantly change. Men with thyroid cancer had significantly increased mean levels of antispermatic antibodies in 4 and 12 months after one radioiodine therapy course. | |||
| 18. |
Лучицький Є. В. Репродуктивна функція у хворих на рак щитоподібної залози чоловіків [Електронний ресурс] / Є. В. Лучицький, В. Є. Лучицький, Г. А. Зубкова, В. М. Рибальченко, І. І. Складанна, С. В. Гулеватий // Ендокринологія. - 2017. - Т. 22, № 4. - С. 347-355. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2017_22_4_9 | |||
| 19. |
Замотаєва Г. А. Особливості змін функції NK-клітин і нейтрофілів у хворих на рак щитоподібної залози залежно від віку та наявності віддалених метастазів у ранній термін після радіойодотерапії [Електронний ресурс] / Г. А. Замотаєва, Т. Ф. Захарченко, С. В. Гулеватий // Ендокринологія. - 2018. - Т. 23, № 1. - С. 53-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2018_23_1_8 | |||
| 20. | 
Лучицький Є. В. Вплив радіойодтерапії на функціональний стан гіпофізарно-статевої системи в чоловіків, хворих на рак щитоподібної залози [Електронний ресурс] / Є. В. Лучицький, В. Є. Лучицький, Г. А. Зубкова, В. М. Рибальченко, І. І. Складанна, С. В. Гулеватий // Радіологічний вісник. - 2016. - № 3-4. - С. 67-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/radvis_2016_3-4_43 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |